Будыло Игорь Анатольевич
11 квітня 2023

У 1910 році в Катеринославі (Дніпропетровськ, а з 19 травня 2016 року - Днепр) було створено спортивне товариство «Сокіл», яке стало організатором аматорських футбольних команд та футбольних матчів. Пізніше, суспільство організувало і спортивні гуртки легкої атлетики.

Перша спортивна площадка пристосована для занять легкою атлетикою у Дніпропетровську, знаходилася по вул. Савченко 1, на місці сучасної СШ №2. Та мала невеличкий стадіон, яму для стрибків у довжину, уздовж якої були розташовані стійкі для стрибка у висоту, сектор штовхання ядра, у здовж стадіону, в три ряди стояли дерев’яні лави для глядачів, в дальньому куту - дерев’яні роздягальня та туалет.

[ Історія Катеринослава-Дніпропетровська ]

СТАНОВЛЕННЯ СДЮСШОР

Історія становлення та розвитку Спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву №3 м. Дніпропетровськ, бере свій початок з далеких 30-х років минулого сторіччя. Коли у місті Дніпропетровськ при першій дитячій спортивній школі було відкрито відділення легкої атлетики.

З моменту відкриття – приблизно 1930 рік (школа була розташована за адресою вул. Херсонська 7), та називалася відділення легкої атлетики ДСШ №1 м. Дніпропетровськ. / На той час в школі працювали відділення: гімнастики, боротьби та легкої атлетики /.

З 1 жовтня 1961 року (по іншим даним 10 жовтня), відділення легкої атлетики ДСШ №1 було перетворено в ДСШ №3 Амур-нижньодніпровського району м. Дніпропетровськ і була розташовано, за адресою: проспект Воронцова (нині пр. Мануйлівський 31), м. Дніпропетровськ. Першим директором школи було призначено Вавринчук Степана Миколайовича. Школа тоді тулилася у невеличкій кімнаті, яка була пристосована під спортивний зал. Рядом з цим приміщенням знаходився стадіон завода ім. Карла Лібкнехта, (який існує і понині, поблизу від 9-ї лікарні. А на місті невеличкої будівлі, пристосованої під спортивний зал, нині розташований Храм Преподобного Серафима Саровського УПЦ). На ньому і починали свою роботу тренери-викладачі: О.Л.Лейбова, Г.Д.Рейн, І.С.Чепижко, Б.А.Руссело, та Ю.М.Позняков - майбутній директор СДЮШОР №3 Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська. Приблизно у 1964 році С.М.Вавринчука на посаді директора на невеликий час змінив Смирнов.

[Більш детальніша інформація відсутня]

У 1964-1965 році, школу початкових класів (нині СШ №57) розташовану за адресою вул. Білостоцького 2 перевели до нової будівлі, а в її минулому приміщення розташувалась якась адміністративна структура (нині це швейне училище №55), якій маленький шкільний стадіон та пристосована під спортзал споруда, були непотрібні. Ось їх то, міські чиновники, за проханням Юрія Михайловича, і віддали новоствореній спортивній школі. На новому місці школу очолив, Ю.М.Позняков – в подальшому „Заслужений тренер та Відмінник народної освіти УСРС”. Завучем школи на той час працював Борис Олександрович Руссело.

В 1966-1967 р.р. при ДСШ №3 почалося будівництво спортивного залу, розміром 18х36 метрів, урочисте відкриття якого відбулося у вересні 1967 року. Цього ж року в школу прийшли працювати ще декілька тренерів: Орнанджи В.Т., Конаненко І.В., Галота Є.І., Євтушенко, Саньков В.Г.

У 1974-1975 роках, спільними зусиллями тренерів та спортсменів старшого віку, почалася реконструкція школи. Було прибудовано відновлювальний центр (сауна). А приблизно у 1982 році, до спортивної зали було прибудовано легкоатлетичний манеж, шириною 8 метрів та 104 метри довжиною.

[Більш детальніша інформація відсутня]

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ

З самого початку відкриття школи в місті її нинішнього розташування (вул. Білостоцького 4а), її директор - Юрій Михайлович Позняков, виховували у своїх вихованців, потяг до тренерської роботи”. Юрій Михайлович передбачав той час, коли видатні спортсмени Авілов В., Мірошніченко Л. (Чуб Л.Д.), Іногородська З., та інші зійдуть зі спортивного шляху, та стануть тренерами, тому і розвивав в них навики педагогів, майбутніх спортивних наставників. (Ця традиція - перемагати та виховувати, зберіглася і тоді, коли школу очолив Валентин Феофанович Вознюк).

Вихованці школи працювали на тренерському поприщі, зберігаючи досягнення минулих поколінь та примножуючи славу майбутніх спортсменів високого класу. Серед тренерів СДЮШОР №3 – Закорко Л.А. / МС СРСР /, Гриб С.І. / МС СРСР /, Лапа Л.Г. / МСУ /, Котова Т.О. / МСМК /, Куценко О.А., Баранов О.І., Злобін В.С., Пастухов Ю.А. / МСМК /, Бережний В.О. / МС СРСР/, Голощапов С.Ф. / МС СРСР/, Кравченко В.І. / МСМК /, Архипенко О.М., Пташников С.Є., Мисік С.Ф. /МС СРСР/ Слюсар А.Д. / МСМК / Котова Т.О. / МСМК /, Лебідь С.П. / ЗМС /, Кравченко Н.О., Кравченко К.В., та інші.

За роки роботи в школі підвищили свій професійний рівень та стали:

„Заслуженими тренерами” - Позняков Ю.М., Авілов В.О., Сорочан В.С., Шамрай Ю.Д., Лічман М.Є., Хорольский В.І., Рейн Г.Д., Шуляк З.К., Орнанджі В.Т., Орнанджі А.І., Нікітін О.М., Руєв О.С., Баранов О.І., Лейбова О.Я., Фатєєв А.Ю., Пташніков Є.М., Копель'ян О.О., Закорко Л.А., Кравченко В.І., Олійник В.Я., Закорко Л.А., Бондаренко В.Г., Степанова Т.В., Куценко О.А.

Зліва на право, нижній ряд:

Деякі з цих тренерів і зараз працюють і передають свої професійні знання учням, це: Олійник В.Я., Закорко Л.А., Орнанджі А.І., Кравченко В,І., Фатєев А.Ю., Куценко О.О., Пташніков Є.М., Бондаренко В.Г.

Звання "Заслужений працівник фізичної культури" здобули: Карлов В.А., Слюсар А.Д., Фатєев А.Ю, Олійник В.Я., Кравченко В.І., Степанова Т.В., Бондаренко В.Г.

Усього, на цей час, 24 тренери школи здобули почесне звання «Заслужений тренер України», а сім тренерів - здобули почесне звання «Заслужений працівник фізичної культури».

СДЮШОР – одна з перших в області (1975 рік), почала при загально-освітніх школах району організовувати спортивні класи, які згодом неодноразово перемагали на міжнародних, всесоюзних та республіканських змаганнях „Старти надії”, у чотириборстві. Тренерами спортивних класів були: Куратьо'в В.О., Вознюк В.Ф., Крот М.А., Архипенко О.М., Авілов В.А., Рейн Г.Д. - спортивні класи було організовано на базі СШ №57 та №96. (ці Спортивні класи проіснували до 1990 року). У 2000-2003 була нова спроба відродити спортивні класи на базі ЗОШ №55 - тренери: Кравченко В.І., та Злобін В.С.
 

ДИРЕКТОР, ЯКОГО ПОВАЖАЛИ

НА ГРЕБЕНІ СЛАВИ

В 1992 році школа набула звання олімпійського резерву і отримала право гідно називатися - СПЕЦІАЛІЗОВАНОЮ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОЮ ШКОЛОЮ ОЛІМПІЙСЬКОГО РЕЗЕРВУ. Це звання школа здобула не за один рік, а завдяки багаторічній праці всього колективу. Щорічно, близько 20 вихованців школи входили до складу національної збірної команди України. Педагогічний колектив починаючи з 1961 року підготовив 29 МАЙСТРІВ СПОРТУ МІЖНАРОДНОГО КЛАСУ, 133 МАЙСТРІВ СПОРТУ та 6 вихованців (або колишніх випускників школи) стали ЗАСЛУЖЕНИМИ МАЙСТРАМИ СПОРТУ УКРАЇНИ – Кравець Інеса, Лебідь Сергій, Лукашевич Олексій, Олександр П”ятниця, Анна Ярощук, Ярослава Магучих.

14 вихованців школи 23 рази в складі національної збірної команди України брали участь в Літніх Олімпійських Іграх.

Першими Олімпійськими іграми, в яких прийняла участь вихованка школи, стали XXІV Літніх Олімпійських ігри 1988 року у Сеулі. Вихованка школи Іннеса Кравець приймала участь у них в змаганнях зі стрибків у довжину та посіла 10 місце. А вже за чотири роки на XXV Літніх Олімпійських іграх 1992 року у Барселоні, здобула срібло.

На XXVІ Літніх Олімпійських іграх 1996 року у Атланті було вже троє вихованців спортивної школи, це: Іннеса Кравец – стрибки у довжину, (1 місце), Олена Рурак (Шербань) – естафетний біг 4х 400 метрів та Володимир Кравченко – потрійний стрибок.

Але самим наймасовішим стало наше представництво на XXVІІ Літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеє, де вже вісім вихованців спортивної школи приймало участь, це: Юлія Акулєнко – 7-миборство, Генадій Горбенко – біг 400 метрів з перешкодами (7 місце), Олексій Лукашевич – стрибки у довжину, (4 місце), Олена Рурак (Щербань) – біг 400 метрів, Олена Буженко (Марцонь) – біг 800 метрів, Сергій Лебідь – біг на 5000 метрів, Володимир Михайленко – 10-тиборство, Олександр Юрков – 10-тиборство.

На XXVІІІ Літніх Олімпійських іграх 2004 року в Афінах в складі національної збірної команди України змагалися двоє вихованців спортивної школи: Юлія Акуленко - в 7-миборстві та Олексій Лукашевич в стрибках у довжину.

П’ять вихованців СДЮСШОР представляли Україну на ХХІХ Літніх Олімпійських Іграх в м. Лондон (Велика Британія) у 2012 році, це: Олександр П’ятниця – метання списа, Анна Ярощук (Рижикова) біг 400 метрів з перешкодами та з естафетного бігу 4х 400 метрів, (3 місце), Шеріф Єль-Шеріф – потрійний стрибок, Микита Нестеренко у метанні диска, та Олександр Дриголь в метанні молота,

Один вихованець СДЮСШОР потрапив на ХХХ Літні Олімпійські Ігри 2016 року в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) - Микита Нестеренко, - в метанні диску.

Три вихованці СДЮСШОР представляли Україну на ХХХІ Літніх Олімпійських Іграх в м. Токіо у 2020 (2021) році: Ярослава Магучих – в стрибках у висоту (3 місце), Микита Нестеренко – в метанні диску, Анна Рижикова – біг на 400 метрів з перешкодами (5 місце) та в естафетному бігу 4х 400 метрів.

Одинадцять разів вихованці спортивної школи ставали призерами Чемпіонатів світу та Юнацьких Олімпійських ігор.

Генадій Горбенко став першим вихованцем школи, який на чемпіонаті Світу серед юніорів (проходив у Лісабоні в 1994 році) здобув золото на дистанції 400 метрів з перешкодами, (тренер – Фатєєв А.Ю.). На чемпіонаті Світу в Сіднеє (у 1996 році) золото у стрибках у довжину здобув вихованець Анатолія Орнанджі – Олексій Лукашевич. У 2007 році у м. Острава, Микита Нестеренко здобув золото в метанні диска на чемпіонаті Світу серед юнаків, а в 2008 році на чемпіонаті Світу серед юніорів (у м. Бидгош) – здобув бронзу (тренери: Олійник В.Я., Лапа Л.Г., Закорко Л.А.). На ІІ юнацьких Олімпійських Іграх (2014 рік, Китай) два вихованці спортивної школи стояли на п’єдесталі пошани, у метанні диску Білякова Альона виборола срібну нагороду, а Валітов Руслан – здобув бронзу, (тренери: Олійник В.Я., Лапа Л.Г., Закорко Л.А..). У 2017 році у м. Найробі, на чемпіонаті Світу серед юнаків у змаганнях зі стрибків у висоту, Магучих Ярослава здобула золоту нагороду. Свій успіх на чемпіонатах Світу, але вже серед дорослих, Ярослава повторяла ще три рази: на чемпіонаті Світу 2019 року (м. Доха) Ярослава здобула срібну нагороду; а у 2022 році здобула золоту нагороду за перемогу на чемпіонаті Світу у приміщенні м. Белград), та срібну на чемпіонаті Світу (вже на стадіоні), у м. Юджин (тренер: Степанова Т.В., Куценко О.А.)

Першим призером чемпіонату Європи став Микола Мусієнко (потрійний стрибок), сталося це у 1982 році, на чемпіонаті Європи у м. Будапешт. А вже наступного року на чемпіонаті Європи у приміщенні (м. Мілан, 1983 рік) Микола Мусієнко здобув золоту нагороду, через чотири роки на чемпіонаті Європи в приміщеннях (1987 рік, м. Льєвен) – бронзова нагорода, а вже через два роки (1989, м. Будапешт), – знову золото. У 1986 році, срібним призером чемпіонату Європи зі стрибків у довжину, став Сергій Лаєвський. На чемпіонаті Європи в приміщенні (1998 рік, м. Валенсія), а потім на чемпіонаті Європи 2022 року (у м. Мюнхен) Олексій Лукашевич у стрибках у довжину виборює перше місце та здобуває золоту нагороду, а на чемпіонаті Європи 2006 року в м. Гельсінки у Олексія - бронза. На чемпіонаті Європи серед молоді 2011 року у Остраві Шеріф Єль-Шеріф виборов перше місце у потрійному стрибку із кращим результатом Чемпіонату - 17м. 72см. А в 2012 році на чемпіонаті Європи в м. Гельсінки Шеріф Єль-Шеріф здобуває срібну нагороду, (тренер: Орнанджі А.І.). На цьому ж чемпіонаті Анна Ярощук (Рижикова) стає бронзовою призеркою з бігу на 400 метрів з перешкодами. У 2014 на чемпіонаті Європи в Швейцарії, Анна здобуває срібну нагороду з естафетного бігу 4х 400 метрів. У 2018 на чемпіонаті Європи в м. Берлін – срібло з бігу на 400 метрів з перешкодами, а у 2022. в м. Мюнхен, – бронза, (тренер Кравченко В.І., Сендецький Ю.В.), а Ярослва Магучих, на цих змаганнях виборює золото у стрибках у висоту. Ще дві золоті нагороди чемпіона Європи у Ярослави з чемпіонатів Європи в приміщенні (2021 рік, м. Торунь), та чемпіонат Європи у приміщенні у 2023 році у м. Стамбул, (тренер: Степанова Т.В., Куценко О.А.).

СИЛЬНА ВЕРТИКАЛЬ

У різні часи очолювали навчально-методичну частину школи:

Руссело Б.О. (1961- приблизно до 1970 року. Старші тренери: Лейбова Е.А., Рейн Г.Д., Конаненко І.В., Шуляк З.К.); Яловий І.М. (приблизно 1970-1980 роки. Старші тренери: Рейн Г.Д., Архипенко О.Н., Орнанджі В.Т., Орнанджі А.І.); Чуб Л.Д. (приблизно 1980-1987 роки. Старші тренери: Сорочан В.С., Лічман Н.Е., Орнанджі В.Т. Авілов В.О.); Нікітін О.М. (1988-1996 роки. Старші тренери: Злобін В.С., Пташников Є.М., Бондаренко В.Г., Олійник В.Я.); Лапа Л.Г. (1996-2002 рік. Старші тренери: Сорочан В.С., Бондаренко В.Г. Олійник В.Я., Руев О.С.,); Третяк Д.І. (2002-2013 роки. Старші тренери: Орнанджі А.І., Кравченко В.І., Бондаренко В.Г.); Кармуніна Н.В. (2013-2023 рік. Старші тренери: Кравченко В.І., Бондаренко В.Г., а в 2015 році В. І.Кравченко на посаді старшого тренера змінила - Родкіна Т.І.). З березня 2023 року завідувачем навчальної частини СДЮСШОР став - Бровко Д.Є. (старші тренери: Гужва С.О., Гридьова М.С.).

[ До цього абзацу можливі уточнення та доповнення]

Під керівництвом педагогів, у спортивній школі легкою атлетикою (на той час) займалося близько 300 учнів. Тренери–викладачі багато часу приділяли відбору дітей, а щоб збільшити охоплення дітей (які навчалися далеко від спортивної школи), тренування проводили на спортивних базах ЗОШ району та міста. Була потрібна неабияка майстерність, щоб не тільки залучити учня до спортивної школи, але й зацікавити його займатися спортом день у день.

Тренери виховували учнів на прикладі кращих вихованців школи, які досягли великих „висот” не тільки у спорті, а і у житті, таких як – Лаєвський Сергій, Паленко Ірина, Кужукін Микола, Зайченко Олег, Орнанджі Анатолій, Кравець Інеса, Кравченко Володимир, Слюсарь Ірина, Заблудовський Володимир, Воєводин Олександр, Осміченко Леонід, Абрамов Віктор, Клюйко Володимир та інші.

Велику зацікавленість дітей викликали змагання, де поряд з юними спортсменами (10 – 13 років), виступали спортсмени старшого віку - члени збірної команди України, які на своєму прикладі показували чого можна досягти наполегливою працею. Велику роль у вихованні юних спортсменів відігравало і те, що вони тренувалися поряд зі старшими вихованцями, з яких брали приклад, підтягуючись до їх рівня.

Керівництвом та педагогічним колективом спортивної школи був організован та щорічно (починаючі з 1967 року), проводився Всесоюзний турнір з легкої атлетики „Дніпровська весна” (який проходив в квітні-травні місяці), але з часом трансформувався (у 90-ті роки) в ранг чемпіонату області. Починаючи з 2007 року турнір пам’яті ЗТУ О.М. Нікітіна (у жовтні місяці) який у 2020 році проводився у 13 раз, та турнір зі стрибків у довжину пам’яті ЗТУ В.О. Авілова (у грудні місяці 2020 року), проводився в 8 раз, а у січні 2021 року пройшов 8-й меморіал з потрійного стрибка, пам’яті дворазового Чемпіона Європи Миколи Мусієнко. Учасниками цих змагань були як юні, так і досвідчені спортсмени з різних спортивних шкіл міста та Дніпропетровської області.

На жаль, останні роки ці змагання у школі не проводяться. На перший погляд це може показатися дрібницею, але це тільки на перший погляд. На сам правді, таким чином було розірвано зв’язок поколінь. Юним вихованцям, які прийшли займатись легкою атлетикою ні на кого рівнятися, ні з кого брати пример, та ні з кого вчитись.

Але все ж таки самими улюбленими святами вихованців та тренерів на той час були Новорічні спортивні вечори. Головним змістом яких було підведення підсумків спортивного року, ушанування кращих вихованців та тренерів школи, а все це супроводжувалося вікторинами, конкурсами, іграми, в котрих приймали участь всі охочі.

З самого початку існування школи учбовою частиною велися рекорди школи по всім віковим групам (починаючи з юних спортсменів віком 10 років), учні мали змогу зрівнювати свої результати з результатами кращих спортсменів школи, бачили куди ім треба тягнутись. (На жаль, після 2020 року, як було закінчено капітальний ремонт, учбова частина ці рекорди не висвітлює).

До 2020 року, на протязі двох десятиліть школа майже кожен рік ставала переможцем, чемпіонатів України з легкої атлетики серед СДЮСШОР у командному заліку. Такого високого рівня роботи, тренери-викладачі досягли завдяки своєму професіоналізму та наполегливості, методично правильній побудові навчально-тренувального процесу.

СУЧАСНИЙ ЧАС

Велику підтримку в проведенні цих змагань (і не тільки) здійснюють колишні вихованці школи, серед яких хочеться відмітити Сергія Негоду, Андрія Березу, Андрія Макарчева, Олександра Рижикова, Данила Єрмолаєва, Фатєєва Андрія, які в цей складний час знаходить можливість допомагати школі.

У вересні 2014 року Валентина Феофановича Вознюка змінив Сергій Віталійович Тімарєв, який працював на посаді директора школи з вересня 2014 по квітень 2016 року. Завдяки його діяльності була здійснена заміна електромережі в приміщеннях школи, школа отримала сучасну котельню, а зусиллями керівництва школи, тренерського складу і спортсменів було побудовано сектор для стрибків у довжину та з жердиною, сектор штовхання ядра.

З квітня по жовтень 2016 року, керівництво школою очолила - Шебеко Олена Сергіївна. В період її керування школою було прийнято принципове рішення та затверджено проект по капітальному ремонту школи, закуплено новий спортивний інвентар та обладнання, був здійснений капітальний ремонт сауни.

З листопада цього ж року, школу очолив Олександр Леонідович Жуков. З його приходом, та за підтримки голови Федерації легкої атлетики міста - Марини Філатової, у школі було здійснено капітальний ремонт легкоатлетичного манежу, стадіону та адміністративних приміщень, повністю було замінено спортивний інвентар та обладнання, реконструйовано зал силової підготовки, а на задньому подвір’ї школи побудовано сектор метання диска.

Завдяки сумісним зусиллями: керівництва міста, Федерації легкої атлетики, керівництва СДЮСШОР, тренерсько-викладацького складу та працівників школи, спортивна школа набула сучасного вигляду.

Підводячи підсумки діяльності СДЮСШОР на 2022 рік, можна сказати, що школа є осередком талантів, як з боку тренерсько-викладацького складу так і з боку вихованців.
 

"Успіх школи – це любов до „КОРОЛЕВИ СПОРТУ”,
та непохитна відданість своїй професії колективу школи!

ПОЧАТОК ЗАНЕПАДУ

До 2020 року, на протязі двох десятиліть школа майже кожен рік ставала переможцем, чемпіонатів України з легкої атлетики серед СДЮСШОР у командному заліку. В цьому ж (2020) році було закінчено капітальний ремонт ... Школа отримала сучасне легкоатлетичне покриття ... але, на наступний рік вже втратила лідируючі позиції в турнірній таблиці, ЗАНЯВШИ ПЕРЕДОСТАННЄ МІСЦЕ В КОМАНДНОМУ ЗАЛІКУ ЧЕМПІОНАТА УКРАЇНИ СЕРЕД СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ШКІЛ, та втратила дві вікові групи, а на протязі ще трьох років, (2023 рік) - школа втратила вже п'ять вікових груп. І сталося це не за один день. Відправною точкою початку занепада школи треба вважати 2017 рік / особиста думка /. Наразі, в школі конкурентоздатною є лише одна вікова група - молодші юнаки. Підводячи підсумки діяльності СДЮСШОР на 2022 рік, можна сказати, що школа є осередком талантів, як з боку тренерсько-викладацького складу так і з боку вихованців, але на жаль - немає результатів.

Дякую всім, хто допомагав у написанні цієї статті. Слова подяки Орнанджі Анатолію Івановичу, за його спогади, Лапі Ларисі Григорівні, Кравченку Володимиру Івановичу, Зайченку Олегу Миколайовичу Злобіну Василю Спіридоновичу, Бережному Олександру Олександровичу, Пташникову Євгену Миколайовичу, Куценку Олені Андріївні та всім тим, хто так чи інакше брав участь у написанні цього матеріалу.

У статті використані матеріали та фото з інтернет та з особистих альбомів тих людей, хто допомагав у написанні цієї статті.

м. Дніпро, 2023